
- очок
- 40
- перемоги
- 2
- поули
- 2
- подіумів
- 6

Джон Сертіс виграв титул для Ferrari з перевагою 1 очко. Кубок конструкторів теж дістався Ferrari.
Наприкінці: Сертіс — 40, Гілл — 39; різниця — 1 очко.
Лідер змінювався 3 рази: Гілл — етапи 1–2, Кларк — етапи 3–5, Гілл — етапи 6–9, Сертіс — етап 10.
Після етапу 5 (Брендс-Гетч) Сертіс відставав від лідера на 20 очок — і все одно виграв титул.
Гілл набрав більше очок загалом (41 проти 40), але зараховувались лише кращі результати: Сертіс — 40, Гілл — 39.
Титул вирішився лише на останньому етапі (Мехіко).
Лідер чемпіонату після кожного етапу1 → 10
| Етап | Сертіс | Гілл | Кларк | Бандіні |
|---|---|---|---|---|
| 1 Монако | 0 | 9 | 3 | 0 |
| 2 Зандворт | 6 | 12 | 12 | 0 |
| 3 Спа | 6 | 14 | 21 | 0 |
| 4 Руан | 6 | 20 | 21 | 0 |
| 5 Брендс-Гетч | 10 | 26 | 30 | 2 |
| 6 Нюрбургринг | 19 | 32 | 30 | 6 |
| 7 Цельтвег | 19 | 32 | 30 | 15 |
| 8 Монца | 28 | 32 | 30 | 19 |
| 9 Воткінс-Глен | 34 | 39 | 30 | 19 |
| 10 Мехіко | 40 | 39 | 32 | 23 |



Колір смуги — пілот на графіку «Битви за титул»
| Місце | Команда | Очки |
|---|---|---|
| 1 | Ferrari | 45 |
| 2 | BRM | 42 |
| 3 | Lotus | 37 |
| 4 | Brabham | 30 |
| 5 | Cooper | 16 |
| 7 | BRP | 5 |